Студентський Парламент
Фізичний факультет


Ямненко Олександра Іванівна. Народилася 15 квітня 1921 р. в с. Чуча Пестричинського району Татарської автономної республіки. Там закінчила семирічку, а в 1940 р. закінчила школу медсестер в м. Казань, де і розпочала свій трудовий шлях медсестрою у лікарні матері і дитини. Війна для неї почалася із серпня 1943 р. на 1-му Українському фронті, куди вона потрапила у званні молодшого лейтенанта медичної служби. Лікувала поранених бійців у польовому госпіталі 21-ї Армії. Супроводжуючи дорогами війни місця бойових дій, госпіталь побував під Смоленськом (Західний фронт), під Ленінградом (Ленінградський фронт), у Фінляндії (Карельський фронт), Східній Пруссії, Польщі. Переможний травень 1945 р. зустріла на 4-му українському фронті у Відні (Австрія).

Після демобілізації, звільнившись із лав Радянської Армії, у вересні 1945 р. повернулася в Казань. У 1946-1948 рр. працювала старшою медсестрою спочатку у військовому госпіталі, а згодом у 1-й інфекційній лікарні м. Казані. Тут познайомилася з Михайлом Ямненком, який у цей час перебував на навчанні у Вищій бронетанковій школі по вдосконаленню офіцерського складу. Вони одружилися у 1948 р. Після того, як збіг 10-місячний термін навчання, молоде подружжя поїхало в Білорусію, у м. Пуховичі Мінської області, де служив чоловік. Там у 1949 р. у них народився син Андрій.

Олександра Іванівна супроводжувала чоловіка упродовж усього періоду його військової служби. Місцями служби і нелегких армійських буднів були Білорусія (1948-1954), Німеччина (1954-1956), де в 1954 р. народилася дочка Галина, Прикарпатський військовий округ (Житомирська область, 1956-1961).

З 1961 р., після завершення чоловіком військової служби, вони  проживають на його батьківщині – в с. Лісники Київської області. В університеті працювала у 1973-1991 рр. вахтером на обсерваторії кафедри астрономії Київського державного університету ім. Шевченка в с. Лісники. З чоловіком М.І. Ямненком Олександра Іванівна живе вже 57 років, вони мають двох внучок і правнучку

Нагороджена медаллю “За победу над Германией” (1945), орденами “Отечественной войны ІІ степени” (1985) та “За мужество” (1999), а також медалями з нагоди ювілеїв Перемоги і Збройних Сил.

 

 



Головна | Про парламент | Наші проекти | Новини | Члени СПФ | Газета "Цитрус" | Документація | Галерея
© 2009-2012 СПФ. Усі права захищенo.
Webmaster: alexsova1@yandex.ru